Monthly Archive Лютий 2019

“STOP булінг”

Учні початкової школи долучилися до загальноміської акції “День рожевої сорочки”. У рамках акції були проведені заходи під гаслом “STOP булінг!”. Діти переглядали та обговорювали соціальні відеоролики на тему шкільного булінгу, виготовляли тематичні плакати.
Цю щорічну акцію започаткували у Канаді в провінції Нова Шотландія.
Там один із учнів прийшов до школи у рожевій сорочці, за що його зацькували. Наступного дня друзі хлопчика прийшли до школи в рожевих сорочках на знак підтримки учня та протесту проти булінгу.

Учні 3 – В класу провели акцію “STOP булінг “

Учні 1-А класу долучилися до акції “STOP булінг”

Мандрівка Україною

Учні 8 – В класу СЗОШ №8 долучились до флешмобу “Мандрівка Україною”

Подарунки мамі

Учні 1-Б класу з любов’ю готували подарунки своїм матусям.

 

Україна- рідний край

Учні 3-Б класу провели ранкову зустріч
Тема: Україна- рідний край
Мета: поглибити знання учнів про Україну; формувати національну свідомість школярів; удосконалювати навички роботи в парах, групах; розвивати пізнавальні інтереси; розвивати уяву, фантазію, творче мислення; виховувати любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до символів держави.
Обладнання: картки зі словами, прислів’я, карта України, кросворд.


План
1. Привітання вчителя.
2. Тренінг “Настрій дня”.
3. Обмін інформацією:
    А) Легенда про виникнення української землі.
    Б) Цікаві повідомлення від учнів про нашу державу.
    В) Виконання пісні “Україна”
    Г) Словникова робота ( картки)
    Д) Інтерактивна вправа ” Асоціативний кущ”
    Е) Робота в парах ( з’єднати частини прислів’їв)
    Є) Танець “Молодь змінює світ!”
4. Групова робота
    А) Робота з картою
    Б) Розгадування кросворду
5. Щоденні новини.
6. Підсумок.

Спортивні змагання між учнями 4В і 4Б

Забави, змагання, ігри – спорт.

Спортивні змагання між учнями 4В і 4Б класів.

Перемогла “дружба”.

Квест- гра “Школа детективів”

Учні 4-В класу провели захоплювальну гру- квест “Школа детективів”.

 

 

“Леся Українка – поетична квітка України”.

Захист проектів у 4-В класі. “Леся Українка – поетична квітка України”.

Вчитель Атаманюк Н.В.

“Герої не вмирають”

Учні 9-Б класу вшанували пам’ять героїв небесної сотні. 

 

Сценарій «У нашій пам’яті вони назавжди залишились»

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Прапор України, надпис «Герої не вмирають», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічки, квіти

Відеоролик про Майдан.

                                                              Хід заходу

 Ведучий :

Герої такі не вмирають,

Вони будуть вічно живі.

Героїв завжди пам’ятають

На небі й на рідній землі!

Звучить мелодія

Заходять діти з лампадками і ставлять їх на стіл, зупиняючись біля своїх стільців.

Ведучий: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 Ведучий: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Ведучий:  Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

На сцену виходить дівчина в українському одязі, в руках у неї червона калина, з протилежного боку виходять ведучі. Звучить мелодія пісні «Пливе кача…»

Дівчина. А сотню вже зустріли небеса..

 Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кров ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

 

Й заплакав Бог, побачивши загін —

Спереду–сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій ,

І вчитель літній – сивий-сивий..

 

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла..

 

                                                    Звучить гімн

Учень

Не люди по Майдану – Боги ходять,
Ці хлопці тілом й духом визначні
Слова в них щирі й красномовні –
Вони Вкраїни славнії сини!

Спасибі вам усім звитяжні браття,
Низький уклін від серця до землі,
Ви розпалили не на вулиці багаття,
А в серці кожного жагу до боротьби!

Спасибі вам за кожен день й хвилину,
Яку ви на Майдані провели!
Ви захищали весь народ й країну
Від чорної ядучої чуми.

Спасибі вам, що ви стояли міцно,
Стояли, бо не знали вороття…
Спасибі раненим й загиблим,
Бо не ховали ви від куль свої життя!

Спасибі всім, хто був тут на Майдані
Й хто руки свої досі не зложив
Спасибі й тим, хто думкою за нами
Хто плакав гірко, вірив і молив…

Спасибі серцем і душею,
Я щиро це і палко говорю!
Як крикнуть: «Слава Україні!»
«Навіки слава!» – я завжди скажу!

  1. Горить свіча і пам’яті сльоза
    додолу з неї краплями стікає.
    Земля ридає, плачуть небеса –
    Майдан героїв з почестю ховає.


Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,
душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина
Багато з вас в коханні не признались.
Надворі скоро втішиться весна.
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.

  1. «Небесною сотнею» називають  українців,  які загинули в центрі  Києва,  на Майдані,  на вулицях Грушевського та Інститутській. Загинули під час масових акцій протесту  протягом зими 2013-2014 років. 
  2. А найстрашнішими та найтрагічнішими була ніч з 18 на 19 лютого – ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, після якої наступив  «чорний четвер» – 20 лютого. Саме в ці дні на очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Під час кривавих сутичок та від куль снайперів на Майдані загинуло близько сотні  людей.
  3. Нерівною була ця боротьба. Сила – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

 

Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів…..

 

Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

 

  1. Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад Львівська сотня, Донецька сотня, Дніпропетровська  та ін..
  2. Загиблих назвали НЕБЕСНОЮ Сотнею. Вважають, що їхні душі потрапили до раю, і з неба Сотня продовжує охороняти Україну.  Сотні історій, сотні людських життів, сотні героїв! Сьогодні ми їх згадуємо, бо не маємо права забувати!
  3. Вернись до мене! Я тебе благаю.
    Вернися, любий! Я тебе так жду.
    Тебе безмежно віддано кохаю
    І між зірками я тебе знайду.

Всміхнись мені хмаринкою і сонцем.
Змий мої сльози дощиком рясним
І зазирни трояндою в віконце,
Прийди живим у неспокійні сни.

Розвій тривоги, обійми за плечі.
Скажи мені, коханий: “Я живий!”
Та плаче зірка з неба в тихий вечір:
“Небесній сотні вічний упокій!”

  1. Автор цих рядків – Тетяна Бондарчук, вона присвятила їх своєму чоловікові – Сергію Бондарчуку, який загинув на Майдані 20 лютого. Проста українська сім’я: вона вчителька української мови, він-вчитель фізики. Пам’ять про героїв повинна бути не тільки в жалобах і монументах, а викликати бажання творити і змінювати себе і країну. Багато героїв були дуже молодими людьми, які мали досягнення у своєму особистому духовному науковому і освітньому розвитку.
  2. Давайте вшануємо тих батьків, які ніколи не дочекаються сина; ту дружину, яка ніколи більше не зможе обійняти свого чоловіка; ту дитину, яка вже ніколи не побачить батьківської посмішки. Їм доводиться жити з цим болем щодня. І, при всіх намаганнях допомогти – словом, ділом, грішми – ми ніколи не зможемо полегшити їхні страждання.

Ведучий: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий : Героям Майдану, героям АТО , які померли за світле майбутнє України, мирним жителям , які полягли в неоголошеній війні на Сході України присвячується хвилина мовчання.

Хвилина мовчання (метроном)

Ведучий:  Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по залу. Свічку передають з рук в руки )

Небесна сотня поіменно. Відеоролик про героїв.

 Вірш «Мамо, не плач!»

Учень 9. Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

 

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Що слово бабуню вже не буде твоїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

 

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

 

 Мамочко, вибач за чорну хустину

 За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

Ведучий:  Ці душі – світле воїнство, котре постало, наче як з порожнечі. Але насправді воно постало з високих могил нашої древньої землі. Шляхетні воїни давнини переродилися в простих наших сусідів та друзів – студентів, фермерів, підприємців.

Ці люди – наша нова аристократія, наша шляхта. Так, вона різна. Часом земельно-груба, часом виховано-тендітна, а часом загибла. Убита скаженими кріпаками та дешевими найманцями.

Лицар від найманця різниться тим, що про нього пишуть поеми, а не плебейські віршики. Про нього мріють шляхетні панянки. За ним плачуть матері.

Вони подарували нам все. Віддали все, що мали, і ми не можемо цим знехтувати.

Учень.

Цілу Вкраїну затуляли ви собою,

Самі беззахисні на площі у вогні.

Ридало небо, рвалося надвоє,

Бо ще не бачило подібної борні.

Так дорого за волю заплатили,

Такий тернистий до свободи шлях,

Небесну сотню зорі освітили,

Щоби безсмертною лишилась у віках.

Ведучий:  Навіщо вони йшли вперед? Навіщо? Адже Їм так багато було чого втрачати. Вони пішли на смерть, тому що бути солдатом – це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом – значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе,– твоя країна, твоя колиска, твоя відповідальність. Навчитися воювати – нескладно. Проте бути солдатом – це значить мати дух солдата. Солдат без душі – кілер. Солдат з душею – воїн. У війні за незалежність України народилася нова незалежна нація, яка має творити свою незалежну культуру та історію. Ми маємо жити в системі координат, яка зрозуміла для нас. Серед символів, які мають значення та торкаються серця. 

 

Мамо, чи це вже весна, що квітами

 встелена площа?

Мамо, чом пташка сумна?

А ще вчора співала в віконце.

Синку, це ще не весна.

А квітами землю встелили,

Бо в рай відлітає душа, а тіло—

В холодну могилу.

Мамо, а може, це сон, і, може,

Зі сну я прокинусь?

Як сонечко за горизонт,

У твої обійми полину?

Так, моя пташко, ти спиш,

Та більше уже не проснешся.

Спогадом в небо злетиш,

Янголом в сон мій вернешся.

Мамочко, мамо, не плач,

Витри сльозу, посміхнися,

За серце в скорботі—пробач,

Пробач, що не міг я скориться.

Як же я можу, мій сину,

Гнів в своїм серці носити?

Ти ж моя мила дитина,

Як же без тебе нам жити?

Матусю, поглянь в синє небо—

Це ж очі мої, як у тебе.

Вдивися у жовте колосся—

Це моє, як у батька волосся.

Не плачте за мною у хаті.

Я землю відстояв свою.

Не вмер я, все бачу! Не варті

У сотні небесній стою!

Ведучий: Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній Сотні. Вже не тече кров із ран Вашого сина. Не пече йому у грудях більше. Він стоїть на варті. По праву руку від Бога.

 Ведучий: А по ліву – його побратими: Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими – ті, хто нині в Небесній Сотні. Не плачте, мамо. Дайте поплакати Україні.

 Ведучий: Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові.

Ведучий (на фоні музики): Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Ведучий:  Пам’ять про Героїв повинна бути не тільки в жалобах і монументах, а викликати бажання творити і змінювати себе і країну. Багато Героїв були дуже молодими людьми, які мали досягнення у своєму особистому, духовному, науковому, освітньому розвитку.

Завдяки таким обдарована активна молодь отримає шанс втілити те, що не встигли зробити полеглі, а  пам’ять про  героїв «Небесної сотні» лишатиметься дійсно живою.

Ведучий “Відзнаки Героїв” це – відзнака тим, хто продовжує відстоювати ідеї і цінності, народжені Майданом: нетерпимість до корупції, дискримінації, відстоювання гідності і прав людини, – заявив пан Григорій. – Цими днями Україні потрібні потужні джерела для того, щоб не розчаруватися і не зрадити тим ідеалам. І, на мою думку, відзнака Героїв Небесної сотні може стати таким джерелом”. 

Відео про Майдан, що рве серце-3. Тіана Роз Мамо, не плач

(https://www.youtube.com/watch?v=N7Q-iqcqgms)

 

  1. За що країні стільки болю?
    Чим заслужили ми усі?
    У небо йдуть нові герої,
    Молитви ллються не весь світ.

 За що вже сива чиясь мати?
За що ці сльози у батьків?
Він був студент, пішов в солдати,
Що б врятувати рідний дім.

 

Навіщо донька вже без батька?
Бо він пішов, за її сон,
Що б не було їм вдома страшно,
Був він водій, тепер – герой.

Ти бачив як Ангели в Небо летіли?

Так-так, саме в Небо, а не навпаки…

Від пострілів влади отак відлітали

До Бога назавжди вкраїнські сини.

 

Їх кров залишилась не там на Майдані,

А на руках всіх провладних катів,

А сльози батьків потечуть ніби ріки

На всі покоління до «сьомих колін».

 

Сьогодні не в силі і сильні змовчати

Бо кожного серце від болю кричить

Коли на Майдані відспівують СОТНЮ

Що в вічність у славі до Бога летить.

 

Матусі гордіться своїми синами –

Бо душу і тіло зложили своє

За волю народу, що їх не забуде

Бо слава козацького роду живе!

 

Не плачте бабусі, що внуки завчасно

Піднялись до Бога раніше від вас,

Бо тільки Всевишньому знати дорогу

Й коли і для кого настав уже час.

 

Вони ж бо пішли у НЕБЕСНУЮ СОТНЮ

Отак, з висоти, вберігатимуть нас,

Щоб вже не змогли вороги підступити

А для України настав слушний час.

 

Одна у них ненька – одна Україна,

Пробачте, для неї віддали життя!

А Вам вона нині вклоняється щиро

За їх виховання й безсмертні серця!

 

Ведучий: Держава визнала цих людей  героями.  Згідно з Указом Президента,  20 лютого ми відзначаємо День пам’яті Героїв Небесної Сотні.  Усім загиблим під час Євромайдану  посмертно присуджено звання Героя України.

 

Небесна Сотня дивиться на нас

Із вірою, надією, любов’ю.

«Про Україну всім подбати час!»-

Вони говорять подвигом і кров’ю.

 

Герої Сотні, лицарі добра,

Благають нас любити Україну.

В двобій зі злом вступити нам пора.

Воскресне, посміхнеться Батьківщина!

 

Безсмертна Сотня з неба, із зірок

 Хвилюється за долі українців.

По них звіряймо ми щоденно крок.

Почуймо заклик: «Просимо, боріться!

 

Бо Україна наша над усе!

 Вона найкраща в світі і єдина!»

Слова ці вітер з хмарки принесе.

Відважна Сотня в небі синім-синім

 

Нам шле свій особливий заповіт.

Лунає з неба: «Слава Україні!»

І плаче, плаче яблуневий цвіт.

 І журиться за Сотнею калина.

 

Небесна Сотня дивиться на нас

Із вірою, надією, любов’ю.

«Про Україну всім подбати час!» –

 Вони говорять подвигом і кров’ю.

 

І стукають у душі і серця,

 Цвіла щоб незалежна Україна.

Боролась мужньо Сотня до кінця.

 Ми заповіт їх виконать повинні.

 

Ведучий: Гірка біда прийшла і в наш край. В бою за волю України, за честь і гідність свого народу загинув наш земляк

Відеоролик

Ведучий:

Тож знай, Герою мій, що ти не марно гинув:
ми піднялись – Народ, як ти того хотів,
за нашу неньку славну, матір-Україну
повстали всі – здолати злодіїв-щурів.

Мій побратиме вірний, спочивай в спокої.
Ім’я твоє ми збережем навік!
Країна визнала тебе своїм Героєм –  
Людина, Батько, Син і Чоловік.

Ведучий:

Ми вистоїмо. Здолаємо катів,
Як маків – цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.

В смиреннім мовчанні

І тиші годину

Припадем , українці,

На збиті коліна.

За долю хорошу

Повернення сина.

Помолимось Богу

За мир на Вкраїні!

Відео Наталка Карпа Реквієм За Небесною Сотнею (https://www.youtube.com/watch?v=LHBMs6xjjwg)

Вчитель. Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

Та більше не повернетесь додому…

 

Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

 

Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину

 підуть батьки ховать своїх дітей,

Які стояли на Майдані за Вкраїну.

 

Небесну сотню прошу вшанувати,

Небесній сотні дякувать до скону.

Це те найменше, що ми можемо віддати,

Щоб ви відчули, як склоняємось до долу.

 

Вас пам’ятати будемо завжди,

Із вами будемо боротись за країну.

За ту країну, де нема брехні й війни,

За нашу й вашу мирну Україну…

 Ведучий:

І буде мир, і буде спокій,
Свободи дух підкорить Небеса.
Розпустить коси пава ясноока,
То Україна – то твоя земля!!!
Навіки стихне бій гармат і градів,
І стихне біль поранених сердець.
Лише відлунням київських парадів,
Одягне пава свій вінець…
І буде мир, і буде спокій!!!
У кожнім домі і родині.
Лунатиме хвала у небеса високі:
Навіки мир і слава Україні!!!

Флешмоб «МИ ДІТИ УКРАЇНИ »

ВИХОДЯТЬ дівчина в образі УКРАЇНИ і козак.

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. Ми будем вічно жити 
І прославляти український рід,
З якого всі ми, звідки є ми діти –
Вкраїни – неньки найдорожчий цвіт.

Козак :

Ми є. Були . Ми завжди будем.
Не малороси ми, а нація, народ
Наш гордий дух і волю не прогнути
Ніяким „ градам ” й армії заброд.

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. І будем вічно жити,
І з нами Україна – рідний край – 
Розквітне в мирі й злагоді велично,
Немов весняний сонячний розмай.

Ведучий:

На завершення хочеться сказати: «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Ще раз хочемо подякувати всім, що прийшли до нас, щоб разом згадати наших Героїв, Героїв України!

“Хто, хто у водиці живе?”

Пізнавально-інтелектуальна вікторина “Хто, хто у водиці живе?” проводилась у 3-Б класі

 

До Дня Святого Валентина

До Дня Святого Валентина у старшій школі учнівською радою було організовано декілька цікавих фотозон. Усі бажаючі мали змогу сфотографуватись. Приємно було бачити, що така ідея сподобалась усім! Надіємось, це стане гарною традицією нашої школи!